утриманка

НАЛО́ЖНИЦЯ заст. (жінка, що перебуває на утриманні або під владою знатного чи взагалі заможного чоловіка, його коханка, звичайно у феодальному суспільстві), ПІДЛО́ЖНИЦЯ заст. рідше, НАПЕ́РСНИЦЯ заст.; УТРИ́МАНКА (жінка, що живе на утриманні коханця). Велить (князь) приводити до себе мужніх жон, і дівиць розтляє, і наложниць має у Вишгороді триста (П. Загребельний); Вона самому Мозар-Дихану в наперсниці за гріх батьків віддана (І. Ле).

Значення в інших словниках

1. утриманка — утри́манка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. утриманка — УТРИ́МАНКА, и́, ж. Жін. до утри́манець.  Словник української мови у 20 томах
3. утриманка — -и. Жін. до утриманець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утриманка — Утри́манка, -нки, -нці; -манки, -нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. утриманка — УТРИ́МАНКА, и́, ж. Жін. до утри́манець.  Словник української мови в 11 томах