флотський

МОРЯ́К (той, хто служить у флоті), ФЛО́ТСЬКИЙ розм., КОРАБЕ́ЛЬНИК заст.; МАТРО́С (рядовий військового флоту; службовець суднової команди в цивільному флоті). Внизу стояв моряк у білому кітелі і кашкеті із золотим крабом (П. Панч); -. Нам якби щось про чорноморських матросів, — заблищала очима Вутанька. — Та пісень з нотами... — Про флотських навряд чи щось буде, — висловив сумнів воєнком (О. Гончар); Усе море було пусте: сусідство обох флотів відстрашило купців та корабельників (Юлан Опільський).

Значення в інших словниках

1. флотський — фло́тський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. флотський — [флоц'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. флотський — ФЛО́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до флот. Команда на міноносці була нова, взята з флотських екіпажів (В. Кучер); Повернувся з флотської служби старший брат і довгими вечорами розповідав про далекі краї (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. флотський — -а, -е. Прикм. до флот. || Такий, як у флоті, прийнятий у флоті. || Власт. морякам. || у знач. ім. флотський, -кого, ч., розм. Той, хто служить у флоті; матрос, моряк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. флотський — ФЛО́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до флот. Команда на міноносці була нова, взята з флотських екіпажів (Кучер, Чорноморці, 1948, 6); Повернувся з флотської служби старший брат і довгими вечорами розповідав про далекі краї (Видатні вітч. географи..  Словник української мови в 11 томах