флотський
ФЛО́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до флот.
Команда на міноносці була нова, взята з флотських екіпажів (Кучер, Чорноморці, 1948, 6);
Повернувся з флотської служби старший брат і довгими вечорами розповідав про далекі краї (Видатні вітч. географи.., 1954, 121);
У Севастополі відбулися творчі збори флотських літераторів (Вітч., 7, 1969, 217);
// Такий, як у флоті, прийнятий у флоті.
На ньому був смугастий тільник, темно-синя фланелева сорочка і широкі флотські штани (Ткач, Арена, 1960, 85);
Поруч карти висіла полковникова флотська форма, новий синій кітель з натертими до блиску гудзиками, мічманка, чорна шинеля (Кучер, Голод, 1961, 83);
Боцман Бухта десятки років плавав на бойових кораблях, полюбив свою буденну працю. Він не терпить тих матросів, які порушують флотську дисципліну (Укр. літ., 10, 1957, 132);
// Власт. морякам.
Пряжки, на яких вибиті якір і п’ятикутна зірка, начищені з флотським шиком, до блиску (Ткач, Крута хвиля, 1956, 94);
// у знач. ім. фло́тський, кого, ч., розм. Той, хто служить у флоті; матрос, моряк.
— Нам якби щось [п’єсу] про чорноморських матросів, — заблищала очима Вутанька. — Та пісень з нотами… — Про флотських навряд чи що буде, — висловив сумнів воєнком (Гончар, II, 1959, 169).
Словник української мови (СУМ-11)