флотоводець

ФЛОТОВО́ДЕЦЬ, дця, ч. Командувач військово-морських сил або флоту, який своєю діяльністю зробив або робить значний внесок у розвиток військово-морської справи, в організацію флоту.

Нахімов був прогресивним військовим діячем. Його талант як флотоводця і організатора воєнних дій на морі і на суші повністю розкрився під час Кримської війни 1853— 1856 рр. (Наука.., 7, 1955, 39);

// Командувач флотилії.

У вогні Великої Вітчизняної війни народилася когорта флотоводців, чиє керівництво флотами й флотиліями разом з героїчними зусиллями матросів, старшин і офіцерів мало вирішальне значення у виконанні Військово-Морським Флотом бойових завдань (Ком. Укр., 5, 1970, 64).

Значення в інших словниках

1. флотоводець — флотово́дець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. флотоводець — ФЛОТОВО́ДЕЦЬ, дця, ч. Командувач з'єднаних військово-морських сил або всього військово-морського флоту держави, який своєю діяльністю зробив або робить значний внесок у розвиток військово-морської справи, в організацію флоту.  Словник української мови у 20 томах
3. флотоводець — -дця, ч. Командувач військово-морських сил або флоту, який своєю діяльністю зробив або робить значний внесок у розвиток військово-морської справи, в організацію флоту. || Командувач флотилії.  Великий тлумачний словник сучасної мови