флотоводець
ФЛОТОВО́ДЕЦЬ, дця, ч. Командувач військово-морських сил або флоту, який своєю діяльністю зробив або робить значний внесок у розвиток військово-морської справи, в організацію флоту.
Нахімов був прогресивним військовим діячем. Його талант як флотоводця і організатора воєнних дій на морі і на суші повністю розкрився під час Кримської війни 1853— 1856 рр. (Наука.., 7, 1955, 39);
// Командувач флотилії.
У вогні Великої Вітчизняної війни народилася когорта флотоводців, чиє керівництво флотами й флотиліями разом з героїчними зусиллями матросів, старшин і офіцерів мало вирішальне значення у виконанні Військово-Морським Флотом бойових завдань (Ком. Укр., 5, 1970, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флотоводець — флотово́дець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- флотоводець — ФЛОТОВО́ДЕЦЬ, дця, ч. Командувач з'єднаних військово-морських сил або всього військово-морського флоту держави, який своєю діяльністю зробив або робить значний внесок у розвиток військово-морської справи, в організацію флоту. Словник української мови у 20 томах
- флотоводець — -дця, ч. Командувач військово-морських сил або флоту, який своєю діяльністю зробив або робить значний внесок у розвиток військово-морської справи, в організацію флоту. || Командувач флотилії. Великий тлумачний словник сучасної мови