флотоводець

ФЛОТОВО́ДЕЦЬ, дця, ч.

Командувач з'єднаних військово-морських сил або всього військово-морського флоту держави, який своєю діяльністю зробив або робить значний внесок у розвиток військово-морської справи, в організацію флоту.

Нахімов був прогресивним військовим діячем. Його талант як флотоводця і організатора воєнних дій на морі і на суші повністю розкрився під час Кримської війни 1853–1856 рр (з наук.-попул. літ.);

// Командувач флотилії.

У вогні Великої Вітчизняної війни народилася когорта флотоводців, чиє керівництво флотами й флотиліями разом із героїчними зусиллями матросів, старшин і офіцерів мало вирішальне значення у виконанні Військово-Морським Флотом бойових завдань (з публіц. літ.).