флотський

ФЛО́ТСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до флот.

Команда на міноносці була нова, взята з флотських екіпажів (В. Кучер);

Повернувся з флотської служби старший брат і довгими вечорами розповідав про далекі краї (з наук.-попул. літ.);

У Севастополі відбулися творчі збори флотських літераторів (із журн.);

// Такий, як у флоті, прийнятий у флоті.

На ньому був смугастий тільник, темно-синя фланелева сорочка і широкі флотські штани (Д. Ткач);

Поруч карти висіла флотська форма, новий синій кітель з натертими до блиску ґудзиками, мічманка, чорна шинеля (В. Кучер);

Флотська дисципліна;

// Власт. морякам.

Пряжки начищені з флотським шиком, до блиску (Д. Ткач);

// у знач. ім. фло́тський, кого, ч., розм. Той, хто служить у флоті; матрос, моряк.

– Нам якби щось [п'єсу] про чорноморських матросів, – заблищала очима Вутанька. – Та пісень з нотами... – Про флотських навряд чи що буде, – висловив сумнів воєнком (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флотський — фло́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. флотський — [флоц'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. флотський — -а, -е. Прикм. до флот. || Такий, як у флоті, прийнятий у флоті. || Власт. морякам. || у знач. ім. флотський, -кого, ч., розм. Той, хто служить у флоті; матрос, моряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. флотський — МОРЯ́К (той, хто служить у флоті), ФЛО́ТСЬКИЙ розм., КОРАБЕ́ЛЬНИК заст.; МАТРО́С (рядовий військового флоту; службовець суднової команди в цивільному флоті). Внизу стояв моряк у білому кітелі і кашкеті із золотим крабом (П. Панч); -. Словник синонімів української мови
  5. флотський — ФЛО́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до флот. Команда на міноносці була нова, взята з флотських екіпажів (Кучер, Чорноморці, 1948, 6); Повернувся з флотської служби старший брат і довгими вечорами розповідав про далекі краї (Видатні вітч. географи.. Словник української мови в 11 томах