флотський

ФЛО́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до флот.

Команда на міноносці була нова, взята з флотських екіпажів (Кучер, Чорноморці, 1948, 6);

Повернувся з флотської служби старший брат і довгими вечорами розповідав про далекі краї (Видатні вітч. географи.., 1954, 121);

У Севастополі відбулися творчі збори флотських літераторів (Вітч., 7, 1969, 217);

// Такий, як у флоті, прийнятий у флоті.

На ньому був смугастий тільник, темно-синя фланелева сорочка і широкі флотські штани (Ткач, Арена, 1960, 85);

Поруч карти висіла полковникова флотська форма, новий синій кітель з натертими до блиску гудзиками, мічманка, чорна шинеля (Кучер, Голод, 1961, 83);

Боцман Бухта десятки років плавав на бойових кораблях, полюбив свою буденну працю. Він не терпить тих матросів, які порушують флотську дисципліну (Укр. літ., 10, 1957, 132);

// Власт. морякам.

Пряжки, на яких вибиті якір і п’ятикутна зірка, начищені з флотським шиком, до блиску (Ткач, Крута хвиля, 1956, 94);

// у знач. ім. фло́тський, кого, ч., розм. Той, хто служить у флоті; матрос, моряк.

— Нам якби щось [п’єсу] про чорноморських матросів, — заблищала очима Вутанька. — Та пісень з нотами… — Про флотських навряд чи що буде, — висловив сумнів воєнком (Гончар, II, 1959, 169).