франтити

I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм. В найтяжчі для імперії дні її августійший муж і вона (цариця) на грандіозних придворних балах шикують у шатах Олексія Михайловича і його дружини (М. Стельмах); З допомогою сажі і клаптя старої шинелі наводив (чистильник) лиск на чоботях та черевиках, переважно на тих, які ще годились для того, щоб ними фасонити (В. Земляк); Була осінь, солом'яні брилі вже не йшли в сезон, але день випав зовсім літній, а вуличні гуляки тим і форсили, що починали літо першими, а закінчували останніми (Ю. Смолич); — Хай лиш йому підітнуть собаки новенькі штанці, щоб не франтив дуже (Панас Мирний); Він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі "Дерзкий" (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. франтити — франти́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. франтити — ФРАНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок. 1. Модно й ошатно одягатися; // Виставляти напоказ свій ошатий одяг, зачіску тощо. – Хай сам [Кирило Іванович] іде звідси так само, як і сюди йшов.  Словник української мови у 20 томах
3. франтити — -нчу, -нтиш, недок. 1》 Модно й вишукано одягатися. || Виставляти напоказ свій нарядний одяг, зачіску тощо. 2》 розм. Хвастатися, виставляти напоказ свої манери, поведінку і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. франтити — ФРАНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок. 1. Модно й нарядно одягатися; // Виставляти напоказ свій нарядний одяг, зачіску тощо. — Хай сам [Кирило Іванович] іде звідси так само, як і сюди йшов.  Словник української мови в 11 томах