Словник української мови в 11 томах

франтити

ФРАНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок.

1. Модно й нарядно одягатися;

// Виставляти напоказ свій нарядний одяг, зачіску тощо.

— Хай сам [Кирило Іванович] іде звідси так само, як і сюди йшов. Хай лиш йому підітнуть собаки новенькі штанці, щоб не франтив дуже (Мирний, І, 1954, 162).

2. розм. Хвастатися, виставляти напоказ свої манери, поведінку і т. ін.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. франтити — франти́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. франтити — ФРАНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок. 1. Модно й ошатно одягатися; // Виставляти напоказ свій ошатий одяг, зачіску тощо. – Хай сам [Кирило Іванович] іде звідси так само, як і сюди йшов.  Словник української мови у 20 томах
  3. франтити — -нчу, -нтиш, недок. 1》 Модно й вишукано одягатися. || Виставляти напоказ свій нарядний одяг, зачіску тощо. 2》 розм. Хвастатися, виставляти напоказ свої манери, поведінку і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. франтити — I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм.  Словник синонімів української мови