франтити
ФРАНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок.
1. Модно й нарядно одягатися;
// Виставляти напоказ свій нарядний одяг, зачіску тощо.
— Хай сам [Кирило Іванович] іде звідси так само, як і сюди йшов. Хай лиш йому підітнуть собаки новенькі штанці, щоб не франтив дуже (Мирний, І, 1954, 162).
2. розм. Хвастатися, виставляти напоказ свої манери, поведінку і т. ін.
Словник української мови (СУМ-11)