франтиха
ФРАНТИ́ХА, и, ж., розм. Жін. до франт.
Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (Добр., Тече річка.., 1961, 87).
Словник української мови (СУМ-11)ФРАНТИ́ХА, и, ж., розм. Жін. до франт.
Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (Добр., Тече річка.., 1961, 87).
Словник української мови (СУМ-11)