франтиха
ФРАНТИ́ХА, и, ж., розм.
Жін. до франт.
Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)ФРАНТИ́ХА, и, ж., розм.
Жін. до франт.
Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)