Орфографічний словник української мови

франтиха

франти́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. франтиха — ФРАНТИ́ХА, и, ж., розм. Жін. до франт. Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  2. франтиха — -и, розм. Жін. до франт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. франтиха — ФРАНТИ́ХА, и, ж., розм. Жін. до франт. Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (Добр., Тече річка.., 1961, 87).  Словник української мови в 11 томах