хандрити

НУДЬГУВА́ТИ (відчувати гнітючий душевний стан від бездіяльності, відсутності розваг, інтересу до навколишнього), НУ́ДИ́ТИСЯ, СКУЧА́ТИ рідше; НИ́ДІТИ, СКНІ́ТИ, МАРУ́ДИТИСЯ розм., ТОМИ́ТИСЯ (знемагаючи від бездіяльності, одноманітності кого-, чого-небудь); ХАНДРИ́ТИ розм., КИ́СНУТИ розм. (перебуваючи в пригніченому стані). Дівчата сиділи в кімнаті з відчиненим вікном і нудьгували (Ю. Яновський); Нудився (Антосьо), марудився, чогось хотілось — і сам не знав чого (А. Свидницький); В цей день (неділю) працювати — від Бога гріх, а від людей — сором. Тож і доводилось скніти в самоті з думами своїми (І. Цюпа); Відчувши в собі неспокій, ..Ольга сумувала, хандрила, не знаходила собі місця (А. Іщук); Терентій поснував по подвір'ї, ..зайшов до хати, щось буркнув Дарині, яка все кисла після смерті дитини (М. Стельмах). — Пор. сумува́ти.

Значення в інших словниках

1. хандрити — хандри́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хандрити — Нудити, нудитися, нудьгувати, нудьгуватися  Словник синонімів Вусика
3. хандрити — див. скорбіти, печалитися, розстроювати, супитися  Словник чужослів Павло Штепа
4. хандрити — ХАНДРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Бути в похмурому настрої; нудьгувати. [Пугач:] А мене іноді, віриш, така хандра безпросвітна обляже, так починає мені душу гнітити, що й світ не милий. [Гречаний:] Ось як в діло поринеш з головою – ніколи буде хандрити (О.  Словник української мови у 20 томах
5. хандрити — -рю, -риш, недок. Бути в похмурому настрої; нудьгувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хандрити — ХАНДРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. Бути в похмурому настрої; нудьгувати. [Пугач:] А мене іноді, віриш, така хандра безпросвітна обляже, так починає мені душу гнітити, що й світ не милий.  Словник української мови в 11 томах