хандрити
ХАНДРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок.
Бути в похмурому настрої; нудьгувати.
[Пугач:] А мене іноді, віриш, така хандра безпросвітна обляже, так починає мені душу гнітити, що й світ не милий. [Гречаний:] Ось як в діло поринеш з головою – ніколи буде хандрити (О. Гончар);
Відчувши в собі неспокій, що гарячими хвилями прокочувався по жилах, Ольга сумувала, хандрила, не знаходила собі місця (А. Іщук).
Словник української мови (СУМ-20)