Словник синонімів української мови

хапаний

ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм., ПОЖЕ́ЖНИЙ розм., ХВА́ТАНИЙ заст.; СКОРОСПІ́ЛИЙ, СКОРОСПІ́ШНИЙ (перев. про якесь рішення). — Ви робите поспішний висновок (Григорій Тютюнник); Намагаючись змалювати образи численних дійових осіб, автор не піднімається вище "виробничих характеристик", а розв'язання конфлікту показує засобами поспішливого репортажу (з газети); Ніхто б не сказав, що Бунчужний схильний до поквапливих рішень, до несподіваних вихваток (Л. Серпілін); Пам'ятайте тільки, що ви теж будете такими, як ми, — стережіться вимовити поквапне слово (Ю. Яновський); Серця.. скажено калатали після швидкого бігу та сквапного дряпання на гору (Ю. Смолич); Суд сквапливий рідко буває справедливий (прислів'я); Ну й чи годиться називати розмовами те, що відбувається за оцим столом? Похаплива балаканина старої жінки про все відразу — от що це таке (Ю. Шовкопляс); Не зважившись на хапливий шлюб, Марина не хотіла, проте, втратити своє щастя (Л. Дмитерко); — Щось трохи швидко він оце сватається.. Трохи хапане його сватання (І. Нечуй-Левицький); В фортеці йшла гарячкова метушня. Ті, кого призначили в похід, одержували нове обмундирування й здавали старе (З. Тулуб); — В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг нальотчиків... (А. Головко); Простіть за хватаний лист, страшно спішуся (Леся Українка); Скороспілу ухвалу прийняти легко, але потім, коли почнуть шукати винних, за все доведеться відповідати мені (О. Донченко); Незнання не таке небезпечне, коли воно усвідомлене. Це стимулює дослідження, утримує від скороспішних, суб'єктивістських рішень (з журналу).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. хапаний — ха́паний прикметник крадений; який робиться наспіх розм.  Орфографічний словник української мови
  2. хапаний — ХА́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Привласнений таємно; крадений. [Даша:] Перстень! Та який же хороший! Де ти дістав його? [Хома:] Е, довго розказувать! Носи та мене згадуй! [Даша:] Та ну його! Може, який хапаний... (Я. Мамонтов); // у знач. ім. ха́пане, ного...  Словник української мови у 20 томах
  3. хапаний — -а, -е, розм. 1》 Привласнений таємно; крадений. || у знач. ім. хапане, -ного, с. Чужі речі, привласнені таємно. 2》 Який робиться наспіх, швидко; поспішний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хапаний — Ха́паний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хапаний — ХА́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Привласнений таємно; крадений. [Даша:] Перстень! Та який же хороший! Де ти дістав його? [Xома:] Е, довго розказувать! Носи та мене згадуй! [Даша:] Та ну його! Може, який хапаний… (Мам., Тв., 1962, 388); // у знач. ім.  Словник української мови в 11 томах
  6. хапаний — Хапаний, -а, -е Краденый. Хоч латане, аби не хапане. Ном. № 9685. Віддай, каже жінка, на церкву отой хрест, може він хапаний. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка