характерологічний

ХАРАКТЕ́РНИЙ (який становить відмітну особливість певної особи, певного предмета, явища і т. ін.), СПЕЦИФІ́ЧНИЙ, ОСОБЛИ́ВИЙ, СВОЄРІ́ДНИЙ, ХАРАКТЕРОЛОГІ́ЧНИЙ. Десь ляснув характерний звук курка з гвинтівки (І. Ле); В довгому коридорі стояв специфічний запах ліків (О. Донченко); Особливий смак грибів; Амфора має своєрідну форму; Характерологічні прикмети стилю.

Значення в інших словниках

1. характерологічний — характерологі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. характерологічний — ХАРАКТЕРОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Своєрідний, специфічний. Вже написано кілька монографій і статей, в яких ідеться про характерологічні прикмети стилю...  Словник української мови у 20 томах
3. характерологічний — -а, -е. Своєрідний, специфічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. характерологічний — ХАРАКТЕРОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Своєрідний, специфічний. Вже написано кілька монографій і статей, в яких ідеться про характерологічні прикмети стилю митця [О.  Словник української мови в 11 томах