Великий тлумачний словник сучасної мови

характерологічний

характерологі́чний

-а, -е.

Своєрідний, специфічний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. характерологічний — характерологі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. характерологічний — ХАРАКТЕРОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Своєрідний, специфічний. Вже написано кілька монографій і статей, в яких ідеться про характерологічні прикмети стилю...  Словник української мови у 20 томах
  3. характерологічний — ХАРАКТЕ́РНИЙ (який становить відмітну особливість певної особи, певного предмета, явища і т. ін.), СПЕЦИФІ́ЧНИЙ, ОСОБЛИ́ВИЙ, СВОЄРІ́ДНИЙ, ХАРАКТЕРОЛОГІ́ЧНИЙ. Десь ляснув характерний звук курка з гвинтівки (І.  Словник синонімів української мови
  4. характерологічний — ХАРАКТЕРОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Своєрідний, специфічний. Вже написано кілька монографій і статей, в яких ідеться про характерологічні прикмети стилю митця [О.  Словник української мови в 11 томах