хляпнути
ЛЯ́СКАТИ (видавати різкі звуки, ударяючи по чому-небудь), ТРЯ́СКАТИ (ТРА́СКАТИ діал.), ХЛЯ́ПАТИ розм. — Док.: ля́снути, тря́снути, хля́пнути. Вже (Давид) не ляскає хвірткою, а по-хазяйськи зачиняє її (М. Стельмах); (Мати:) Оступися, злидню! (Штурхає хлопця і заходить в хату, тряснувши дверима) (Леся Українка); Вітер хляпав відчиненою кватиркою (П. Автомонов).
ХЛЮ́ПАТИ (про воду, рідке болото тощо — просочуючись, протікаючи, утворювати характерні звуки — плескіт), ХЛЯ́ПАТИ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ПЛЮЩА́ТИ розм. — Док.: хлю́пну́ти, хля́пнути, хлю́снути, плю́снути. Вода вже хлюпала в протертих Марининих туфлях (Л. Дмитерко); Чим далі, тим ставало грузькіше, і вже у багатьох солдатів хляпало у чоботях (В. Большак); — Ноги грузнуть, аж в постолах хлющить (М. Коцюбинський); Під ногами плющав розмочений ґрунт (О. Десняк). — Пор. ча́вкати.
Словник синонімів української мови