хляпнути
ХЛЯ́ПНУТИ, ну, неш, док., кого, чим і без дод., розм.
Однокр. до хля́пати 1, 2.
Жінка .. хляпнула по бланкові печаткою і простягла Тамарі книжку (А. Хижняк);
Ще мить – і він [шуліка] ухопить її .. Жахом пойняте створіння, качка, не тямлячи навкруги нічого і згубивши надію на людей, що могли б її врятувати, щосили хляпнула у вибій скелі (Олесь Досвітній);
Хляпнувши дверцятами, Федорчук вискочив з машини (В. Козаченко);
Коли сенатор наблизився до столу, .. хляпнув [чоловік] перед ним оксамитовою папкою (О. Гончар);
Хляпнула [Фрося] свого шевця халявою по пиці (В. Бабляк).
Словник української мови (СУМ-20)