холод
МОРО́З (холодна погода, коли температура повітря падає нижче нуля), ХО́ЛОД, МОРО́ЗОНЬКО пестл. фольк.; СКИ́ПЕНЬ діал. (дуже холодна погода). Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Вогню не розпалювали. Холод проймав до кісток, земля — замерзла, без снігу (Ю. Яновський); Як скували морозоньки Дніпровую воду, Ой звернувсь Богдан Хмельницький До свого народу (пісня); .- В такий скипень добрий хазяїн собаку не вижене на поле (М. Сиротюк). — Пор. за́морозки.
ХО́ЛОД (низька температура навколишнього середовища), ХОЛОДНЕ́ЧА, СТУ́ДІНЬ розм., СТУ́ЖА розм., ДЮ́ДЯ дит., СТУДЕНЕ́ЦЬ заст. І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Б. Грінченко); Коли у вас така холоднеча.., то краще не виходь з хати (М. Коцюбинський); Зима, Світ, наче сном здоланий спить. Дрібна пташина втихла, не співає; Усе від студені мов завмирає (Уляна Кравченко); Тайга заніміла од крижаної стужі (В. Гжицький); Але ось ударив лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив вкінець (П. Грабовський).
Словник синонімів української мови