хропіти
ХРОПІ́ТИ (ХРОПТИ́) (видавати хриплі звуки вві сні; міцно спати, видаючи такі звуки), ХАРЧА́ТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ діал.; СХРО́ПУВАТИ (час від часу). Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас. Хропли слуги коло комори (О. Довженко); В купе задуха. Всі харчать (Я. Качура); Він спав твердо з роззявленим беззубим ротом, харкотів, мов підрізаний (І. Франко); Хтось голосно схропує (Ю. Збанацький).
Словник синонімів української мови