хропіти
хропі́ти
-плю, -пиш; мн. хроплять і хропти, -пу, -пеш; мин. ч. хріп і хропів, хропла, хропло; недок.
1》 Видавати хриплі звуки уві сні.
|| розм. Міцно спати (перев. з хропінням).
2》 Видавати хриплі звуки, важко дихаючи (перев. про тварин).
|| розм. Видавати передсмертне хрипіння.
|| розм. Видавати хрипкі звуки (про предмети).
3》 діал. Хрипіти (див. хрипіти 1)).
Великий тлумачний словник сучасної української мови