хрипіти
хрипі́ти
-плю, -пиш; мн. хриплять; недок.
1》 неперех. Видавати горлом хрипкі звуки.
|| перев. безос. Про хрипи у грудях, горлі.
|| Видавати звуки, схожі на хрип (про предмети).
2》 неперех. Мати в голосі хрипоту, видавати замість слів, співу, крику хрип.
|| Звучати хрипко, бути хрипким (про голос).
3》 перех. і неперех. Говорити, кричати, співати хрипко, хрипким голосом.
|| неперех. Хрипко, невиразно звучати (про музичні інструменти, радіо і т. ін.).
|| неперех. Видавати характерні, подібні до хрипу звуки (про птахів).
Великий тлумачний словник сучасної української мови