Великий тлумачний словник сучасної мови

хропіння

хропі́ння

-я, с.

Дія за знач. хропіти, хропти і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. хропіння — хропі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. хропіння — ХРОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хропі́ти, хропти́ і звуки, утворювані цією дією. Йон зупинивсь. На нього тхнуло теплом з піддашшя, а з-під білих ряден почулося сонне сопіння та хропіння (М. Коцюбинський); Химка давно вже спала, хропучи у своїй хатині.  Словник української мови у 20 томах
  3. хропіння — ХРОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хропі́ти, хропти́ і звуки, утворювані цією дією. Йон зупинивсь. На нього тхнуло теплом з піддашшя, а з-під білих ряден почулося сонне сопіння та хропіння (Коцюб., I, 1955, 241); Химка давно вже спала, хропучи у своїй хатині.  Словник української мови в 11 томах