хропіння
хропі́ння
-я, с.
Дія за знач. хропіти, хропти і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хропіння — хропі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хропіння — ХРОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хропі́ти, хропти́ і звуки, утворювані цією дією. Йон зупинивсь. На нього тхнуло теплом з піддашшя, а з-під білих ряден почулося сонне сопіння та хропіння (М. Коцюбинський); Химка давно вже спала, хропучи у своїй хатині. Словник української мови у 20 томах
- хропіння — ХРОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хропі́ти, хропти́ і звуки, утворювані цією дією. Йон зупинивсь. На нього тхнуло теплом з піддашшя, а з-під білих ряден почулося сонне сопіння та хропіння (Коцюб., I, 1955, 241); Химка давно вже спала, хропучи у своїй хатині. Словник української мови в 11 томах