1. Орфографічний словник української мови

хропіння

хропі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хропіння — ХРОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хропі́ти, хропти́ і звуки, утворювані цією дією. Йон зупинивсь. На нього тхнуло теплом з піддашшя, а з-під білих ряден почулося сонне сопіння та хропіння (М. Коцюбинський); Химка давно вже спала, хропучи у своїй хатині. Словник української мови у 20 томах
  2. хропіння — -я, с. Дія за знач. хропіти, хропти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хропіння — ХРОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хропі́ти, хропти́ і звуки, утворювані цією дією. Йон зупинивсь. На нього тхнуло теплом з піддашшя, а з-під білих ряден почулося сонне сопіння та хропіння (Коцюб., I, 1955, 241); Химка давно вже спала, хропучи у своїй хатині. Словник української мови в 11 томах