цінувальник

ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. — Дуже приємно познайомитись! Я пристрасний шанувальник вашого детективного таланту! (А. Крижанівський); Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе.. малярство (І. Нечуй-Левицький); Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінителем старовини (М. Олійник); — Я став членом її (цариці) прибічної сторожі, довіреним воротарем, безумно закоханим звеличником, дорадником (Юліан Опільський); Я взагалі не великий любитель музики, але деякі штуки роблять на мене потрясаюче вражіння (І. Франко); Я, як прихильник української літератури й гарячий поклонник Вашого таланту, — позволю й собі прилучитися до прохання Спілки — щоб Ви дозволили видати в Галичині Ваші твори (М. Коцюбинський). — Пор. прихи́льник.

Значення в інших словниках

1. цінувальник — ЦІНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що ціни́тель. Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе чайківське малярство (І. Нечуй-Левицький); Школа повинна виховувати вимогливого читача – цінувальника красного письменства (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
2. цінувальник — цінува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. цінувальник — -а, ч. Те саме, що цінитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цінувальник — Цінува́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. цінувальник — ЦІНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що ціни́тель. Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе чайківське малярство (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах