чорнявка

БРЮНЕ́ТКА, ЧОРНЯ́ВА розм., ЧОРНЯ́ВКА розм., ЧОРНОВОЛО́СА розм., ЧОРНОГОЛО́ВА розм., ЧОРНОКО́СА розм., ЧО́РНА розм. Камілла, вродлива брюнетка, лежить на ліжку (І. Франко); — Любив я досі білявих, а тепер чорнява чогось нависла на очі, — промовив Улас і нахабно подивився Лукині просто в очі (І. Нечуй-Левицький); На камені узбіччя сиділа струнка чорнявка у довгій мережаній мірті та червоній опинці з багатим бурштиновим намистом на шиї (Ю. Опільський).

Значення в інших словниках

1. чорнявка — див. чорнобривий  Словник синонімів Вусика
2. чорнявка — ЧОРНЯ́ВКА, и, дав. і місц. ці, ж., розм. Чорнява жінка, дівчина. Темна чорнявка з круглим рум'яним лицем так і пашіла здоров'ям (Л. Мартович); Чорнявка одразу сподобалася інженерці. Гарненька, чепурна, бідова. Назвалась Ганею (В. Минко); // нар.-поет.  Словник української мови у 20 томах
3. чорнявка — чорня́вка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
4. чорнявка — -и, ж., розм. Чорнява жінка, дівчина. || нар.-поет. Уживається як прикладка до сл. дівка, дівчина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чорнявка — ЧОРНЯ́ВКА, и, ж., розм. Чорнява жінка, дівчина. Темна чорнявка з круглим рум’яним лицем так і пашіла здоров’ям (Март., Тв., 1954, 296); Чорнявка одразу сподобалася інженерці. Гарненька, чепурна, бідова.  Словник української мови в 11 томах