чорнявка
ЧОРНЯ́ВКА, и, ж., розм. Чорнява жінка, дівчина.
Темна чорнявка з круглим рум’яним лицем так і пашіла здоров’ям (Март., Тв., 1954, 296);
Чорнявка одразу сподобалася інженерці. Гарненька, чепурна, бідова. Назвалась Ганею (Минко, Ясні зорі, 1951, 56);
// нар.-поет. Уживається як прикладка до слів дівка, дівчина.
В білого царя в пишних хоромах-палатах є дівка-чорнявка (Мирний, IV, 1955, 79).
Словник української мови (СУМ-11)