чорніти

ПОЧОРНІ́ТИ (стати чорним, чорнішим), ПОЧОРНІ́ШАТИ, ЗЧОРНІ́ТИ, ПРИЧОРНІ́ТИ розм., УЧОРНІ́ТИ (ВЧОРНІ́ТИ) розм. — Недок.: чорні́ти, чорні́шати. Ой, не зникли золотії терни, тільки почорніли, Ой, не всохли кривавії квіти, тільки помарніли (Леся Українка); На обрію показався дим. Він ішов далекою хмарою, почорнішав, підвівся й загув густо до станції (Ю. Яновський); Доцент Крижень враз засумував, аж зчорнів на виду (П. Загребельний); Текля ходила між хлібами, причорніли деякі колоски, жито спрівало від мокречі (К. Гордієнко); Старий Чернігів зеленню вчорнів (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. чорніти — ЧОРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися чорним; чорнішати. Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко); Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну ..  Словник української мови у 20 томах
2. чорніти — чорні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. чорніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати, робитися чорним або чорнішим (у 1-3, 8 знач.). 2》 тільки 3 ос. Вирізнятися чорним кольором, виднітися (про що-небудь чорне, темне).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чорніти — Чорні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чорніти — ЧОРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися чорним або чорнішим (у 1-3, 8 знач.). Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Шевч., II, 1963, 37); Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну..  Словник української мови в 11 томах
6. чорніти — Чорні́ти, -ні́ю, -єш гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою. Шевч.  Словник української мови Грінченка