чорність

ЧОРНОТА́ (чорний, темний колір чогось), ЧО́РНІСТЬ, ЧО́РНЯВА діал. Полум'я широким стовпом ударило в саме небо, пробивши його чорноту (О. Ільченко); Степ наближався до селища сіруватою жовтизною стерні, чорністю свіжого зябу (Ю. Смолич); Застидалися чорнії хмари на небі своєї чорняви і почервоніли (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. чорність — див. чорнота  Словник синонімів Вусика
2. чорність — ЧО́РНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що чорнота́ 1. Степ наближався до селища сіруватою жовтизною стерні, чорністю свіжого зябу (Ю. Смолич); Тут [на полянці] було трохи ясніше, смереки наче замкнули поза собою чорність глибокої ночі (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
3. чорність — чо́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. чорність — -ності, ж. Те саме, що чорнота 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чорність — ЧО́РНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що чорнота́ 1. Степ наближався до селища сіруватою жовтизною стерні, чорністю свіжого зябу (Смолич, День.., 1950, 239); Тут [на полянці] було трохи ясніше, смереки наче замкнули поза собою чорність глибокої ночі (Коцюб., II, 1955, 347).  Словник української мови в 11 томах
6. чорність — Чорність, -ности ж. Чернота. Ой чорна я, чорна, я то знаю сама: я про свою чорність мам фраіра пана. Гол. IV. 511.  Словник української мови Грінченка