шанець
ОКО́П (ОКІ́П) військ. (земляна споруда, що служить укриттям, вогневою позицією та місцем спостереження), ША́НЕЦЬ. Раптом він вискочив з окопу, вихопив гранату і пошпурив кудись за кущі (Григорій Тютюнник); Танк пройшов через окіп (О. Гончар); І окопались (наші) там і залягли, по шанцях ворога вогонь відкрили (П. Тичина).
Словник синонімів української мови