шпильковий —
ШПИЛЬКОВИЙ – ШПИЛЬОВИЙ Шпильковий. 1. Прикм. від шпилька – предмет для заколювання чи приколювання чогось: шпилькове виробництво, шпильковий метод кріплення деталей. 2. Хвойний: шпильковий ліс, шпилькове дерево. Шпильовий. Прикм. від шпиль – вершина гори, стрижень на будівлі тощо.
Літературне слововживання
шпильковий —
[шпиел'ковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і
Орфоепічний словник української мови
шпильковий —
ШПИЛЬКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до шпи́лька 1, 2. Шпилькове виробництво. 2. Пов'язаний із застосуванням, використанням шпильок (у 4 знач.). Шпильковий метод кріплення. 3. Те саме, що хво́йний.
Словник української мови у 20 томах
шпильковий —
шпилькови́й прикметник
Орфографічний словник української мови
шпильковий —
шпильковий хвойний (ст): Дуже корисно буде виїхати вліті на село десь близько шпилькового ліса, бо власне живиця шпилькових дерев є дуже помічна в нежиті легких (Дрималик)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
шпильковий —
-а, -е. 1》 Прикм. до шпилька 1), 2). Шпилькове виробництво. 2》 Пов'язаний із застосуванням, використанням шпильок (у 4 знач.). Шпильковий метод кріплення. 3》 Те саме, що хвойний. || у знач. ім. шпилькові, -вих, мн. Хвойні дерева.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шпильковий —
Шпилько́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шпильковий —
ШПИЛЬКОВИ́Й, а, е. 1. Прикм. до шпи́лька 1, 2. Шпилькове виробництво. 2. Пов’язаний із застосуванням, використанням шпильок (у 4 знач.). Шпильковий метод кріплення,. 3. Те саме, що хво́йний.
Словник української мови в 11 томах