шпильковий
ШПИЛЬКОВИ́Й, а, е.
1. Прикм. до шпи́лька 1, 2.
Шпилькове виробництво.
2. Пов’язаний із застосуванням, використанням шпильок (у 4 знач.).
Шпильковий метод кріплення,.
3. Те саме, що хво́йний.
— На мене мамця сваритимуть, що надовго барилась, хоч лікарі мені казали щоранку в шпильковий ліс виходити (Фр., III, 1950, 412);
От вони спинилися коло якогось шпилькового дерева, ніби сосни, і зачали його розглядати (Крим., II, 1972, 154);
// у знач. їм. шпилькові́, ви́х, мн. Хвойні дерева.
Деревні породи висаджують.. таким способом, щоб шпилькові змішувались з листяними (Колг. Укр., 11, 1961, 38).
Словник української мови (СУМ-11)