шпильковий

ШПИЛЬКОВИ́Й, а, е.

1. Прикм. до шпи́лька 1, 2.

Шпилькове виробництво.

2. Пов’язаний із застосуванням, використанням шпильок (у 4 знач.).

Шпильковий метод кріплення,.

3. Те саме, що хво́йний.

На мене мамця сваритимуть, що надовго барилась, хоч лікарі мені казали щоранку в шпильковий ліс виходити (Фр., III, 1950, 412);

От вони спинилися коло якогось шпилькового дерева, ніби сосни, і зачали його розглядати (Крим., II, 1972, 154);

// у знач. їм. шпилькові́, ви́х, мн. Хвойні дерева.

Деревні породи висаджують.. таким способом, щоб шпилькові змішувались з листяними (Колг. Укр., 11, 1961, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпильковий — ШПИЛЬКОВИЙ – ШПИЛЬОВИЙ Шпильковий. 1. Прикм. від шпилька – предмет для заколювання чи приколювання чогось: шпилькове виробництво, шпильковий метод кріплення деталей. 2. Хвойний: шпильковий ліс, шпилькове дерево. Шпильовий. Прикм. від шпиль – вершина гори, стрижень на будівлі тощо. Літературне слововживання
  2. шпильковий — [шпиел'ковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і Орфоепічний словник української мови
  3. шпильковий — ШПИЛЬКОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до шпи́лька 1, 2. Шпилькове виробництво. 2. Пов'язаний із застосуванням, використанням шпильок (у 4 знач.). Шпильковий метод кріплення. 3. Те саме, що хво́йний. Словник української мови у 20 томах
  4. шпильковий — шпилькови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  5. шпильковий — шпильковий хвойний (ст): Дуже корисно буде виїхати вліті на село десь близько шпилькового ліса, бо власне живиця шпилькових дерев є дуже помічна в нежиті легких (Дрималик) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. шпильковий — -а, -е. 1》 Прикм. до шпилька 1), 2). Шпилькове виробництво. 2》 Пов'язаний із застосуванням, використанням шпильок (у 4 знач.). Шпильковий метод кріплення. 3》 Те саме, що хвойний. || у знач. ім. шпилькові, -вих, мн. Хвойні дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шпильковий — ХВО́ЙНИЙ (про дерево, ліс і т. ін.), ШПИЛЬКОВИ́Й. Словник синонімів української мови
  8. шпильковий — Шпилько́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)