шрам
ШРАМ (слід на шкірі від зарубцьованої рани), РУБЕ́ЦЬ, ПРУГ розм., ЗГО́ЇНА діал., БЛИ́ЗНА діал. У нього на щоці глибокий шрам — позначка від боїв за Подніпров'я... (Д. Луценко); Лікар зняв бинти, змазав рубці йодом (В. Собко); На шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (І. Ле); Лице його було ще дещо бліде, а широка червона згоїна на лівому виску вказувала на місце, на якому обсунувся меч Свена (Юліан Опільський); Колгоспний об'їждчик, раз заскочивши, шмагонув (дитину) батогом по щоці — досі знати тонку ниточку білястої близни (О. Забужко).
Словник синонімів української мови