шрубка

I. ГА́ЙКА (металева деталь з різьбою для нагвинчування на що-небудь), МУ́ТРА розм., ШРУ́БКА діал. Я допомагав помічникові машиніста чистити паровоз.., відгвинчував ослаблі гайки (Л. Смілянський); Одну вагу обтяжено якоюсь старою заржавілою мутрою (А. Крушельницький); Прес уже два дні як у коваля, який має замінити на ньому одну шрубку (М. Томчаній).

Значення в інших словниках

1. шрубка — ШРУ́БКА, и, ж., діал. Гайка. Мій автомат ріже шрубки (Ю. Смолич); Винний прес уже два дні як у коваля, який має замінити на ньомі одну шрубку (М. Томчаній).  Словник української мови у 20 томах
2. шрубка — шру́бка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. шрубка — -и, ж., діал. Гайка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шрубка — ШРУ́БКА, и, ж., діал. Гайка. Мій автомат ріже шрубки .(Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293); Винний прес уже два дні як у коваля, який має замінити на ньомі одну шрубку (Томч., Жмепяки, 1964, 79).  Словник української мови в 11 томах
5. шрубка — Шрубка, -ки ж. Гайка къ винту. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка