штильовий

БЕЗВІ́ТРЯНИЙ (про погоду, пору дня або року і т. ін. — без вітру), БЕЗВІ́ТРИЙ рідше; ШТИЛЬОВИ́Й (перев. про погоду на морі). Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі, бо ранок був теж тихий та безвітряний і обіцяв сонячний жаркий день (Григрій Тютюнник); Погода передбачалась штильова і ясна (М. Трублаїні). — Пор. 4. спокі́йний, 4. ти́хий.

СПОКІ́ЙНИЙ (про воду, озеро, море і т. ін. — без хвиль), ТИ́ХИЙ, СУПОКІ́ЙНИЙ, ШТИЛЬОВИ́Й мор., ЗАШТИЛІ́ЛИЙ мор. (на якому встановився штиль, без хвиль). Глибоко в долині блакитна Спокійная річка біжить (Леся Українка); Він підійшов до води і глянув у тиху воду маленького плеса (М. Коцюбинський); Справжня мати.. Всім, хто в морі зазнав горя і пагуби, Супокійная гаване! (М. Зеров); Штильова смуга океану; Ані руху, ані вогника. Тільки глибинна, мертва, зибінь повільно вколисує шхуну на рівному гнучкому склі заштилілого моря (З. Тулуб). — Пор. безві́тряний, 4. ти́хий.

Значення в інших словниках

1. штильовий — ШТИЛЬОВИ́Й, а́, е́. Який буває під час штилю (див. штиль¹). Погода передбачалась штильова і ясна (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
2. штильовий — штильови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. штильовий — -а, -е. Який буває під час штилю (див. штиль I). Штильова смуга — ділянка моря, океану, де стоїть штиль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. штильовий — ШТИЛЬОВИ́Й, а́, е́. Який буває під час штилю ( див. штиль¹). Погода передбачалась штильова і ясна (Трубл., II, 1955, 159). Штильова́ сму́га — ділянка моря, океану, де стоїть штиль.  Словник української мови в 11 томах