шторка

ЗАНАВІ́СКА (шматок тканини або тюлю, яким завішують вікно, двері і т. ін.), ФІРА́НКА, ЗАВІ́СКА, ШТО́РКА, ЗАНАВІ́СА, НА́ВІ́СКА розм.; ПОРТЬЄ́РА, ШТО́РА, ГАРДИ́НА (перев. велика, довга, вигот. з коштовних тканин). Занавіски на вікнах були нові, модні, призначені для міських широких вікон (Ірина Вільде); Високі вікна було завішено тюлевими фіранками (А. Шиян); В хаті світиться, вікна позапинано смугастими завісками (І. Ле); Вона відвернулась від вікна і запнула його шторкою (Н. Рибак); Білий, спокійний (дім), з низькими старосвітськими вікнами, чистими, сніжно-білими занавісами (О. Кобилянська); Між двома вікнами з вишневими навісками.. стоїть пульт, зроблений як шафа (Леся Українка); В його домі була багата панська обстава: ..дорогі килими, на дверях важкі портьєри... (І. Нечуй-Левицький); Марта, не підходячи до вікна, потягла легко за шнурок. Штора підскочила вгору (Ірина Вільде); Доротті.. підійшла до вікна і розтулила важку гардину (І. Ле). — Пор. заві́са.

Значення в інших словниках

1. шторка — див. занавіска  Словник синонімів Вусика
2. шторка — ШТО́РКА, и, ж. 1. Зменш. до што́ра; невелика штора. Далі Евеліна не слухала. Вона відвернулась від вікна і запнула його шторкою (Н. Рибак); Я люблю на ірпінськім пригарку Зустрічати швидкі поїзди. І з вітрами в відкинуту шторку Шепотіти комусь: – Підожди.  Словник української мови у 20 томах
3. шторка — што́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шторка — -и, ж. 1》 Зменш. до штора; невелика штора. 2》 Те, чим закривають, засувають що-небудь, щоб не проходило світло, повітря і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шторка — ШТО́РКА, и, ж. 1. Зменш, до што́ра; невелика штора. Далі Евеліна не слухала. Вона відвернулась від вікна і запнула його шторкою (Рибак, Помилка.., 1956, 243); Я люблю на ірпінськім пригарку Зустрічати швидкі поїзди.  Словник української мови в 11 томах