шторка
ШТО́РКА, и, ж.
1. Зменш, до што́ра; невелика штора.
Далі Евеліна не слухала. Вона відвернулась від вікна і запнула його шторкою (Рибак, Помилка.., 1956, 243);
Я люблю на ірпінськім пригарку Зустрічати швидкі поїзди. І з вітрами в відкинуту шторку Шепотіти комусь: — Підожди… (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 98);
В оболонці кабіни [корабля] є три ілюмінатори, через які космонавт може вести спостереження. Ілюмінатори мають жаротривкі стекла і захисні шторки, що можуть відкриватись і закриватись як з допомогою електропривода, так і вручну (Рад. Укр., 23.Х 1962, 2).
2. Те, чим закривають, засувають що-небудь, щоб не проходило світло, повітря і т. ін.
Штучне й природне світло надходитиме зі стелі через спеціальні ліхтарі,. Під час демонстрування фільмів кожний ліхтар буде автоматично закриватися спеціальними шторками (Знання.., 6, 1972, 11);
Вона зітхнула, підійшла до кіота, поправила гнотик у лампаді, заслонила шторки (Мик., II, 1957, 295).
Словник української мови (СУМ-11)