шторка

ШТО́РКА, и, ж.

1. Зменш, до што́ра; невелика штора.

Далі Евеліна не слухала. Вона відвернулась від вікна і запнула його шторкою (Рибак, Помилка.., 1956, 243);

Я люблю на ірпінськім пригарку Зустрічати швидкі поїзди. І з вітрами в відкинуту шторку Шепотіти комусь: — Підожди… (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 98);

В оболонці кабіни [корабля] є три ілюмінатори, через які космонавт може вести спостереження. Ілюмінатори мають жаротривкі стекла і захисні шторки, що можуть відкриватись і закриватись як з допомогою електропривода, так і вручну (Рад. Укр., 23.Х 1962, 2).

2. Те, чим закривають, засувають що-небудь, щоб не проходило світло, повітря і т. ін.

Штучне й природне світло надходитиме зі стелі через спеціальні ліхтарі,. Під час демонстрування фільмів кожний ліхтар буде автоматично закриватися спеціальними шторками (Знання.., 6, 1972, 11);

Вона зітхнула, підійшла до кіота, поправила гнотик у лампаді, заслонила шторки (Мик., II, 1957, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шторка — див. занавіска Словник синонімів Вусика
  2. шторка — ШТО́РКА, и, ж. 1. Зменш. до што́ра; невелика штора. Далі Евеліна не слухала. Вона відвернулась від вікна і запнула його шторкою (Н. Рибак); Я люблю на ірпінськім пригарку Зустрічати швидкі поїзди. І з вітрами в відкинуту шторку Шепотіти комусь: – Підожди. Словник української мови у 20 томах
  3. шторка — што́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шторка — -и, ж. 1》 Зменш. до штора; невелика штора. 2》 Те, чим закривають, засувають що-небудь, щоб не проходило світло, повітря і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шторка — ЗАНАВІ́СКА (шматок тканини або тюлю, яким завішують вікно, двері і т. ін.), ФІРА́НКА, ЗАВІ́СКА, ШТО́РКА, ЗАНАВІ́СА, НА́ВІ́СКА розм.; ПОРТЬЄ́РА, ШТО́РА, ГАРДИ́НА (перев. велика, довга, вигот. з коштовних тканин). Словник синонімів української мови