шторка

ШТО́РКА, и, ж.

1. Зменш. до што́ра; невелика штора.

Далі Евеліна не слухала. Вона відвернулась від вікна і запнула його шторкою (Н. Рибак);

Я люблю на ірпінськім пригарку Зустрічати швидкі поїзди. І з вітрами в відкинуту шторку Шепотіти комусь: – Підожди... (П. Воронько);

В оболонці кабіни [корабля] є три ілюмінатори, через які космонавт може вести спостереження. Ілюмінатори мають жаротривкі стекла і захисні шторки, що можуть відкриватись і закриватись як з допомогою електроприводу, так і вручну (з газ.).

2. Те, чим закривають, засувають що-небудь, щоб не проходило світло, повітря і т. ін.

Штучне й природне світло надходитиме зі стелі через спеціальні ліхтарі,. Під час демонстрування фільмів кожний ліхтар буде автоматично закриватися спеціальними шторками (з наук.-попул. літ.);

Вона зітхнула, підійшла до кіота, поправила ґнотик у лампаді, заслонила шторки (І. Микитенко).