шторм
ШТОРМ, у, ч. Сильна буря, вітер на морі чи озері і викликане ними велике хвилювання води.
У нас тут увечері в неділю щось таке було, немов чорти зірвалися з ланцюгів: вітер, снігодощ!..Коли так було й під Севастополем, то могла бути не то колисанка, а й справж ній шторм (Л. Укр., V, 1956, 217);
Коли зійшло сонце шторм почав потроху слабшати, але море клекотіло весь день, п’яне від божевільної люті (Тулуб, В степу.. 1964, 277);
Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю. Янов. II, 1958, 55);
Літо й зиму бринять [тополі], тужливо гудуть на відкритому березі, до самих верховіть обстріляні солоними бризками штормів (Гончар, II, 1959, 8);
Через п’ятнадцять хвилин земля застугоніла, загойдалася, як море в дванадцятибальний шторм (Ю. Бедзик Полки.., 1959, 208);
*Образно. Плине наш державний, гордий корабель. До мети своєї впевнено сягнувши. Шторми поборовши. Не злякавшись скель (Бажан, Роки, 1957 222);
*У порівн. Не спить історія. Не квапиться відплата. Але, мов шторм у береги. Б’є час, якого не здолати (Перв., І, 1958, 90);
// Сильний вітер взагалі.
Лишатися в степу перечікувати буран.. було б рисковано. А намагатися пробитись далі, перемагаючи скажений степовий шторм, і зовсім безглуздо (Ле, Право.. 1957, 250);
// перен., розм. Надзвичайно сильний вияв чого-небудь.
Шторм бою затих (Нех., Хто сіє вітер 1959, 231);
Овації стихли. Та ось вони знову знялись в нестримний — не шторм — буревій (Вітч., З, 1947 93).
Словник української мови (СУМ-11)