щедрість
БАГА́ТСТВО (велика кількість, різноманітність чого-небудь); ЩЕ́ДРІСТЬ підсил., ЩЕДРО́ТА підсил., ЩЕДРО́ТИ мн., підсил. (звичайно про землю, природу та її явища); ПИ́ШНІСТЬ, ПИШНО́ТА (звичайно про розмаїтість барв, забарвлення). Сонце зайде за хмару, і з усієї пишноти літнього дня, з усього багатства світла і кольорів лишиться лише стільки, щоб золотим сяєвом обілляти крайчики важких хмар (І. Франко); У сотах пахне дивне поле, І щедрість лісу, й сила трав (М. Стельмах); Ні, ні, судьба не обділила, Мене нічим не обійшла. Ані щедротою здоров'я, Ні тою першою любов'ю, Що не зустріну в інший час (А. Малишко); Безкраї степи дихали на них пишністю півдня, ароматом нових далеких походів (О. Гончар).
ЩЕ́ДРІСТЬ (властивість когось охоче ділитися своїм майном, коштами тощо), ЩЕДРО́ТА. Пани.. давали в таборі бучні бенкети й силкувались показати свою щедрість та пиху (І. Нечуй-Левицький); Гості привезли тоді чимало Подарунків, як щедроти вияв (О. Ющенко).
Словник синонімів української мови