щедрість

БАГА́ТСТВО (велика кількість, різноманітність чого-небудь); ЩЕ́ДРІСТЬ підсил., ЩЕДРО́ТА підсил., ЩЕДРО́ТИ мн., підсил. (звичайно про землю, природу та її явища); ПИ́ШНІСТЬ, ПИШНО́ТА (звичайно про розмаїтість барв, забарвлення). Сонце зайде за хмару, і з усієї пишноти літнього дня, з усього багатства світла і кольорів лишиться лише стільки, щоб золотим сяєвом обілляти крайчики важких хмар (І. Франко); У сотах пахне дивне поле, І щедрість лісу, й сила трав (М. Стельмах); Ні, ні, судьба не обділила, Мене нічим не обійшла. Ані щедротою здоров'я, Ні тою першою любов'ю, Що не зустріну в інший час (А. Малишко); Безкраї степи дихали на них пишністю півдня, ароматом нових далеких походів (О. Гончар).

ЩЕ́ДРІСТЬ (властивість когось охоче ділитися своїм майном, коштами тощо), ЩЕДРО́ТА. Пани.. давали в таборі бучні бенкети й силкувались показати свою щедрість та пиху (І. Нечуй-Левицький); Гості привезли тоді чимало Подарунків, як щедроти вияв (О. Ющенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щедрість — [шчедр'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. щедрість — ЩЕ́ДРІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість за знач. ще́дрий 1. [Демко:] О, ти щедрий! Тільки що через твою щедрість не то що зайвої мірки хліба, а й кожушини на нашій спині скоро не зостанеться... (М. Кропивницький); Кирило Сидоренко замислився. Словник української мови у 20 томах
  3. щедрість — ще́дрість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. щедрість — -рості, ж. 1》 Властивість за знач. щедрий 1). 2》 Якість за знач. щедрий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щедрість — Ще́дрість, -рости, -рості, -рістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. щедрість — ЩЕ́ДРІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість за знач. ще́дрий 1. [Демко:] О, ти щедрий! Тільки що через твою щедрість не то що зайвої мірки хліба, а й кожушини на нашій спині скоро не зостанеться… (Кроп., II, 1958, 196); Кирило Сидоренко замислився. Словник української мови в 11 томах
  7. щедрість — Щедрість, -рости ж. Щедрость. Желех. Словник української мови Грінченка