щедрість

ЩЕ́ДРІСТЬ, рості, ж.

1. Властивість за знач. ще́дрий 1.

[Демко:] О, ти щедрий! Тільки що через твою щедрість не то що зайвої мірки хліба, а й кожушини на нашій спині скоро не зостанеться… (Кроп., II, 1958, 196);

Кирило Сидоренко замислився. У щедрість далекосхідного племінника він не повірив ні на мить (Собко, Звич. життя, 1957, 190);

Як людина і митець В. Симоненко вирізнявся своєю винятково багатою душевною щедрістю і добротою, постійною готовністю ділитися з людьми всім (Вітч., 3, 1967, 157).

2. Якість за знач. ще́дрий 3.

Земле-землице, ..ми в пожадливості своїй хочемо узяти від тебе побільше, забуваючи, що при всій щедрості настане колись край твоїм багатствам (Цюпа, Краяни, 1971, 28);

Вечір був прекрасної прозорості й липневої щедрості, у червні лили плідні дощі (Ю. Янов., І, 1954, 271);

Про метричне й ритмічне багатство творів Малишка, ..про щедрість його мови, про різноманітність його жанрів.. можна б написати цілий дослід (Рильський, Веч. розмови, 1964, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щедрість — [шчедр'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. щедрість — ЩЕ́ДРІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість за знач. ще́дрий 1. [Демко:] О, ти щедрий! Тільки що через твою щедрість не то що зайвої мірки хліба, а й кожушини на нашій спині скоро не зостанеться... (М. Кропивницький); Кирило Сидоренко замислився. Словник української мови у 20 томах
  3. щедрість — ще́дрість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. щедрість — -рості, ж. 1》 Властивість за знач. щедрий 1). 2》 Якість за знач. щедрий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щедрість — БАГА́ТСТВО (велика кількість, різноманітність чого-небудь); ЩЕ́ДРІСТЬ підсил., ЩЕДРО́ТА підсил., ЩЕДРО́ТИ мн., підсил. (звичайно про землю, природу та її явища); ПИ́ШНІСТЬ, ПИШНО́ТА (звичайно про розмаїтість барв, забарвлення). Словник синонімів української мови
  6. щедрість — Ще́дрість, -рости, -рості, -рістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. щедрість — Щедрість, -рости ж. Щедрость. Желех. Словник української мови Грінченка