щедрівниця
ЩЕДРІ́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до щедрі́вник.
Заплітаючи довгії коси, Прихиливши лице до вікна, І Меланка, матуся Тодоса, Дожидала щедрівниць сумна (Мас., Сорок.., 1957, 311).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щедрівниця — ЩЕДРІ́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до щедрі́вник. Заплітаючи довгії коси, Прихиливши лице до вікна, І Меланка, матуся Тодоса, Дожидала щедрівниць сумна (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
- щедрівниця — щедрі́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- щедрівниця — -і. Жін. до щедрівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щедрівниця — Щедрівниця, -ці ж. Поющая щедрівку. Чуб. ІІІ. 476. Словник української мови Грінченка