щільний
ГУСТИ́Й (про туман, дим і т. ін. — який складається з близько розташованих дрібних краплин, часток), ЩІ́ЛЬНИЙ. Насувала осінь сумна з густими туманами, з темними непроглядними ночами (Панас Мирний); Витяг (Каранда) з пачки нового демократичного "біломора", старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Ю. Шовкопляс). — Пор. непрогля́дний.
ТІСНИ́Й (який складається з осіб або предметів, що містяться на близькій відстані одне від одного), ЩІ́ЛЬНИЙ. Душно зробилось Палажці у тісному натовпі (Ганна Барвінок); Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (О. Довженко).
ЩІ́ЛЬНИЙ (густо плетений, тканий), ГУСТИ́Й, ЦУПКИ́Й. Софія закрила вид щільним вуалем, бо мала змарнілий вид і червоні, заплакані очі (Леся Українка); Білясті вали крутилися в зеленій глибині, немов кусень густого полотна на валку ткацького верстата (О. Досвітній); Біля пасажира з валізкою присів один уже з сивиною на скронях, у цупкому дощовику (П. Панч).
ЩІ́ЛЬНИЙ (який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної), КОМПА́КТНИЙ. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались і навіть, здавалось їм, бачили щось крізь щільну попліть (О. Довженко); Цвітна капуста розвиває щільну, компактну головку (з науково-популярної літератури).
Словник синонімів української мови