1. Словник синонімів української мови

щільний

ГУСТИ́Й (про туман, дим і т. ін. — який складається з близько розташованих дрібних краплин, часток), ЩІ́ЛЬНИЙ. Насувала осінь сумна з густими туманами, з темними непроглядними ночами (Панас Мирний); Витяг (Каранда) з пачки нового демократичного "біломора", старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Ю. Шовкопляс). — Пор. непрогля́дний.

ТІСНИ́Й (який складається з осіб або предметів, що містяться на близькій відстані одне від одного), ЩІ́ЛЬНИЙ. Душно зробилось Палажці у тісному натовпі (Ганна Барвінок); Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (О. Довженко).

ЩІ́ЛЬНИЙ (густо плетений, тканий), ГУСТИ́Й, ЦУПКИ́Й. Софія закрила вид щільним вуалем, бо мала змарнілий вид і червоні, заплакані очі (Леся Українка); Білясті вали крутилися в зеленій глибині, немов кусень густого полотна на валку ткацького верстата (О. Досвітній); Біля пасажира з валізкою присів один уже з сивиною на скронях, у цупкому дощовику (П. Панч).

ЩІ́ЛЬНИЙ (який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної), КОМПА́КТНИЙ. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались і навіть, здавалось їм, бачили щось крізь щільну попліть (О. Довженко); Цвітна капуста розвиває щільну, компактну головку (з науково-популярної літератури).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щільний — (який стоїть дуже близько від іншого) густий, цупкий, (ряд) зімкнутий, (шрифт) збитий, (акуратно зібраний) компактний. Словник синонімів Полюги
  2. щільний — щільний – тісний Збігаються у значенні “який складається з осіб, предметів, розташованих одне біля одного”. Щільний (тісний) натовп. Оточити щільним (тісним) колом. Тільки щільний передає зміст “такий, чиї складники міцно поєднані між собою”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. щільний — ЩІЛЬНИЙ – ЩІЛИННИЙ – ЩІЛЯСТИЙ, ЩІЛИСТИЙ Щільний. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який складається з осіб, предметів, розташованих недалеко одне від одного, і т. ін. Літературне слововживання
  4. щільний — (- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький Словник синонімів Караванського
  5. щільний — ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Словник української мови у 20 томах
  6. щільний — щі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  7. щільний — -а, -е. 1》 Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий 2). || Густо плетений, тканий. 2》 Який складається з осіб, предметів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. щільний — Щі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. щільний — ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який у малому об’ємі містить значну кількість речовини. Словник української мови в 11 томах
  10. щільний — Щільний, -а, -е Плотно пристающій. Щільна покришка. Словник української мови Грінченка